Сегодня в Дарнице пройдет акция протеста жильцов, выселяемых из дома

С редакцией портала meget связались активисты и сообщили, что сегодня 02 июля 2015 года в 16:00 пройдет акция протеста против незаконного присвоения жилого дома собственниками фармацевтической фирмы "Дарница".

Бывшие работники и акционеры ЗАО Фармацевтическая фирма «Дарница», жители дома №6 по ул. Новодарницкой в ​​г.Киеве, которых владельцы этой фирмы, нарушая их конституционное право на жилье, пытается с помощью коррупционных связей, вышвырнуть из их квартир вместе со стариками и детьми, вынуждены провести это общественное мероприятие из-за невозможности в течение уже более 15 лет решить законным путем спорный жилищный вопрос, так как их оппоненты - олигархи.

Мероприятие будет проведено повторно 2 июля 2015 с 16-00 ч перекрытием Харьковского шоссе на пешеходном переходе напротив дома №56. Планируемое количество участников до 70 человек (жители дома №6 по ул. Новодарницкой).  Жильцы обязались во время проведения мероприятия пропускать спецтранспорт. О проведении мероприятия сообщено в КГГА.

Требования участников акции

• законного рассмотрения спорных жилищных вопросов;
• равенства всех перед законом;
• коррупция в судах расцветает, а рядовой гражданин увядает, наши оппоненты - олигархи, в третий раз сдирают с нас средства за квартиры;

Контактное лицо: Стеценко Вера Александровна, тел. 097-847-50-90

Пояснения организатора акции

Потребуємо допомоги та сприяння у законному вирішенні спірного питання. Звернутися до Вас нас примусили нескінченні неправомірні дії керівництва ПрАТ Фармацевтична фірма «Дарниця» та потурання їм з боку суддів всіх рівнів при винесенні Рішень.

Ми, або члени наших сімей, пропрацювали на ПрАТ «ФФ «Дарниця» по 10-40 років. Будівництво житлового будинку, до складу якого входять спірні квартири, було розпочате забудовником – державним об’єднанням КВХФО «Дарниця» - навесні 1991р за рахунок державних централізованих капіталовкладень, виділених на це будівництво з державного бюджету через Мінмедпром УРСР у встановленому порядку, а будівельний майданчик і проектна документація на житловий комплекс ще з 1989р.

Надалі, після реорганізації об’єднання в орендне підприємство, потім в колективне підприємство та, в кінцевому результаті, в акціонерне товариство, будівництво будинку продовжувалось за рахунок коштів державного бюджету України до травня 1993р.

У травні 1993р через економічні негаразди в Україні, відсутність бюджетного фінансування та відсутність необхідних коштів у самого підприємства, будівництво було призупинене. На час призупинення будівництва за рахунок державних коштів будинок був споруджений приблизно на 25% готовності (3,5 поверхи з 10-ти).

Влітку 1995р, після укладання правонаступником КВХФО «Дарниця» - ЗАТ ФФ «Дарниця» зі своїми працівниками, які перебували на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов (майбутніми мешканцями будинку) договорів про дольову участь у його будівництві, воно було поновлене. На підставі зазначених договорів всі власники спірних квартир внесли первинні внески на фінансування дольового будівництва: передали опоненту у власність свої акції товариства, а решту внесків сплатили в касу фірми «Дарниця» готівкою. Протягом 1996 року сплачували у бухгалтерію опонента за рахунок відрахувань із заробітної плати грошові кошти в залежності від площі квартири.

В цей же час всі власники спірних квартир, як працівники товариства та учасники дольового будівництва будинку, були переведені з житлового обліку за місцем проживання на житловий облік за місцем роботи.

Дольове будівництво спірних квартир було завершено в грудні 1996р спільним коштом всіх мешканців будинку. Всі оздоблювальні роботи всередині квартир були виконані за рахунок і силами самих мешканців.  24.12.1996р будинок був прийнятий в експлуатацію, і тоді ж відбулося вселення до спірних квартир.

Згідно з вимогами житлового законодавства України та у відповідності до умов, укладених між нами і опонентом,договорів про дольове будівництво будинку, керівництво ПрАТ «ФФ «Дарниця»  зобов’язувалось передати спірні квартири у  власність за умови сплати нами саме собівартості їх добудови, врахувавши зменшення вартості квартир на ту частину, яка була збудована за державні кошти.

Адже, зарахувавши нас на житловий облік, як своїх працівників, які потребують поліпшення житлових умов, опонент взяв на себе зобов’язання, передбачені ст. ст. 133, 134 ЖК України. Навіть якби договори про дольове будівництво будинку не укладались, а він був споруджений коштом опонента, ми мали законне право користуватись спірними квартирами на умовах житлового найму, не сплачуючи їх вартість, а також мали право викупити їх за залишковою балансовою вартістю.

Після здачі будинку в експлуатацію, керівництво ПрАТ «ФФ «Дарниця» при діючих договорах про дольове будівництво серпень-вересень 1995 року, всупереч законам України, на підставі незаконно отриманого Свідоцтва про право власності на буд.№6 по вул. Новодарницькій в м.Києві з формою власності приватна від 16 січня 1997 року, в лютому 1997 року під загрозою виселення примусило нас підписати договори купівлі-продажу квартир, в яких була вказана ринкова вартість квартир замість собівартості, та додаткові угоди, крім того, наклавши заборону відчуження квартир.

Наші квартири у тій частині, у якій були збудовані за державні кошти, підлягають передачі у власність взагалі безоплатно, у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992р. Тому опонент за жодних обставин не мав права продавати нам спірні квартири за комерційними цінами, тобто на тих же умовах, що й третім особам, які не були його працівниками і не перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Надалі договори про дольове будівництво були розірвані (січень-вересень 2000 року) в судовому порядку. Як тільки закінчився даний судовий процес, керівництво ПрАТ «ФФ «Дарниця» у вересні 2000 року розпочало новий судовий процес щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартир та додаткових угод до них, зміст яких саме ж розробляло. По закінченню довготривалого судового процесу рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 грудня 2009 року по справі № 2-142/1 за 2009 рік, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 серпня 2010 року по справі № 22-3071, ухвалою Верховного суду України від 13 вересня 2010 року, ухвалою Верховного суду України від 30 травня 201 2 року по справі № 6-59830вов10 та рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2012 року по справі № 6-28187св12 договори купівлі-продажу квартир залишені без змін, а додаткові угоди до них визнані недійсними.

Виконавши умови договорів купівлі-продажу квартир про виплату повної вартості, згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 грудня 2009 року справа № 2-142/1 за 2009 рік, ми, власники квартир, звернулися до сьомої державної нотаріальної контори щодо зняття заборони на відчуження на наші квартири. Нам відповіли, що керівництво ПрАТ «ФФ «Дарниця» повинно направити довідки про повну сплату нами за квартири до нотаріальної контори.

Ми направили колективну заяву до керівництва ПрАТ «ФФ «Дарниця» про надання відповідних довідок до нотаріальної контори для зняття заборони на відчуження. В задоволенні нашого прохання нам відмовили, мотивуючи тим, що ми не сплатили повної вартості своїх квартир, направивши кожному з нас листи, вказавши заборгованість в доларах США. По вищевказаній причині, ми змушені були у листопаді 2011 року звернутися з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні власністю. Під час даного вже третього судового процесу керівництво ПрАТ «ФФ «Дарниця» також надало до суду довідки, в яких незаконно виставлено суми вартості квартир в доларах США, внаслідок чого виникає заборгованість по виплатах за квартири. В договорах купівлі-продажу квартир, окрім гривні долар США не фігурує.

11 грудня 2012 року Дарницький районний суд м. Києва справа № 2-5237/2012 виніс рішення, яким задовольнив позовні наші вимоги і визнав, що нами було сплачено всю суму вартості квартир, у відповідності до вимог договорів купівлі-продажу. Зрозуміло, що керівництво ПрАТ «ФФ «Дарниця» не погодилось з винесеним рішенням, звернулось зі скаргою до Апеляційного суду м. Києва.

Протягом всіх трьох судових процесів (з січня 2000 року і до цього часу) керівництво ФФ «Дарниця» не надало жодного документу, яким би підтверджувалась законність їх вимог, а саме – виплата вартості квартир в доларах США. Єдиним їх аргументом є посилання на рішення ВСУ та ВССУ (травень-липень 2012 року) в яких, на їх думку, прописано, що вартість квартир може бути вказана в іноземній валюті. Але ні в ухвалі Верховного Суду України від 30 травня 2012 року, ні в рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 11 липня 2012 року не зазначено, що розрахунок по договорам купівлі-продажу повинен здійснюватися саме в іноземній валюті (доларах США). Такі дії керівництва ПрАТ «ФФ «Дарниця» вказують на те, що вони перекручують зміст договорів купівлі-продажу квартир та рішень судів, повністю трактуючи їх на свою користь.

Апеляційний суд м.Києва 13 лютого 2013 року справа № 22-796-2658 виніс рішення, яким задовольнив апеляційну скаргу ПрАТ «ФФ «Дарниця» в повному обсязі. Тобто, цим рішенням Апеляційний суд м. Києва зобов’язав мешканців спірних квартир сплатити вартість квартир в доларах США по курсу НБУ на день оплати, що у 8-10 разів перевищує гривневу вартість, яка вказана в договорах купівлі-продажу квартир. Звертаємо увагу, що в даному рішенні відсутнє будь-яке нормативно-правове обґрунтування винесення такого рішення.

Досить обурює той факт, що суд зазначив, що нами не надано жодних доказів щодо оплати вартості квартир! Що у свою чергу повністю спростовується матеріалами судової справи першої інстанції, де містяться квитанції про повну оплату, довідки про стан виконання умов договорів купівлі-продажу покупцями. Але чомусь суд зовсім не взяв до уваги ті докази, які надавались нами. Апеляційний суд м.Києва, виносячи дане рішення, вийшов за межі своїх повноважень.

Таке упереджене ставлення Апеляційного суду м.Києва просто обурює нас і тому ми, мешканці спірних квартир, подали касаційну скаргу до ВССУ, оскільки прагнемо законного вирішення нашого питання.

14 серпня 2013 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ винесено ухвалу по справі № 6-10194св13, якою нашу касаційну скаргу відхилено у повному обсязі.

Окремо звертаємо Вашу увагу на те, що на підставі даного незаконного рішення Апеляційного суду м. Києва ПрАТ «ФФ «Дарниця» звернулось до Дарницького районного суду м. Києва з позовами до фізичних осіб (заявників) про стягнення заборгованості. ПрАТ «ФФ «Дарниця» посилається на те, що Апеляційним судом м.Києва у рішенні від 13 лютого 2013р. по справі № 22-796-2658 вже встановлено, що належним виконанням зобов’язань за договорами купівлі-продажу квартир слід вважати таку сплату суми у гривнях, яка розраховується виходячи з еквіваленту вартості квартир, зазначених у договорах в «умовних одиницях», перерахованого у гривню за курсом долару США до гривні на день здійснення платежів.

Вказане твердження підтверджується вже наявним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 26 листопада 2013р. у справі № 753/11003/13-Ц про стягнення з Челяднікової Людмили Володимирівни на користь ПрАТ «ФФ «Дарниця» заборгованості за договором купівлі-продажу квартири від 21 лютого 1997 р. у розмірі 82925,65 грн., яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2014 р. у справі № 753/11003/13-Ц та підтверджено ухвалою ВССУ від 28 лютого 2014 року справа № 6-9326 ск 14. Тобто ПрАТ «ФФ «Дарниця» завдяки корумпованим діям суддів та за допомогою штучно створеної заборгованості намагається втретє здерти кошти за вже оплачені нами квартири.

Про це свідчить той факт, що протягом 2014 року до кожного із нас від ПрАТ «ФФ «Дарниця» до місцевого суду подано позовні заяви про стягнення так званої заборгованості з врахуванням курсу долара США на поточний день. Якими ж Законами України керуються судді, стверджуючи, що вартість спірних квартир встановлено в доларах США? Адже це суперечить законодавству України, оскільки на території України приорітетними є розрахунки в національній валюті – гривні, гарантом стабільності якої за Конституцією України є Національний банк.

Сьогодні розрахунки в доларах США іноді практикуються, але наші договори купівлі-продажу квартир були підписані і посвідчені ще в лютому 1997 року при іншому законодавстві України (редакції 1963 року). В той час на території України в обігу була національна валюта – гривня, а не якась «умовна одиниця», якої в світі не існує.

Протягом довгого часу наших поневірянь в судах всіх рівнів ми також неодноразово звертались і до органів прокуратури. Але, оскільки нашим опонентом є олігарх, то порушені кримінальні справи легко і закривались. Прокуратурою Дарницького району м.Києва, згідно колективної заяви про кримінальне правопорушення, що передбачене ст. 190 КК України «шахрайство» від 16 квітня 2013 року, вказаний факт внесено та зареєстровано до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110020000282. Також Дарницьким РУГУ МВС України в м.Києві розслідується кримінальне правопорушення № 42013110000000433 за ч.1 ст.191 КК України за фактом привласнення службовими особами ЗАТ «ФФ «Дарниця» квартир в будинку № 6 по вул. Новодарницька в м.Києві.

Власники однієї із спірних квартир вже отримали Ухвалу ВССУ про те, що вони заборгованості по квартирі не мають. Але отримати довідку від ПрАТ «ФФ «Дарниця» про повну сплату ними коштів за квартиру досі не можуть. По іншій квартирі власники домоглися порушення кримінальної справи, по якій ПрАТ «ФФ «Дарниця» виступає в ролі боржника.

Наразі власники ще більш, як 20-ти квартир оскаржують рішення у вищих судових інстанціях. Але, тим часом, ПрАТ «ФФ «Дарниця», ігноруючи всі закони України, продовжує тиснути на власників спірних квартир через виконавчу службу шляхом опису та арешту майна.

Як видно з вищенаведеного, довгий шлях нашої боротьби за житло не мав успіху лише з однієї причини – корумпованості суддів та органів прокуратури різних рівнів. Враховуючи всі вищевикладені факти та нашу фактичну безсилість у боротьбі з корупційним керівництвом ПрАТ «ФФ «Дарниця», потребуємо допомоги в законному вирішенні нашого питання, надіємось, а точніше впевнені в тому, що переможе здоровий глузд, а не олігархічно-суддівська солідарність.

Все вищенаведене маємо змогу підтвердити наявними офіційними документами.

Контактна особа: Стеценко Віра Олександрівна, тел. 097-847-50-90