Часто відчуваєте слабкість і помітили блідість шкіри? Перевірка рівня еритроцитів допоможе розпочати отримання відповіді на питання про погіршення самопочуття. Саме ці клітини крові беруть участь у перенесенні кисню у крові. Крім того, вони беруть участь у багатьох інших процесах, що впливають на стан здоров'я. Кількість еритроцитів визначається у складі загального аналізу у крові.
Здавши ЗАК в лабораторії INVIVO, ви отримаєте точні результати. Усі аналізи виконуються на сучасних гемоаналізаторах, що забезпечують швидке одержання правильних показників. Крім цього, правильна організація роботи пунктів дозволяє виключити витрати часу в чергах та забезпечує комфорт кожної процедури.

Саме ці червоні клітини крові становлять 40 – 45 % загального обсягу крові. Вони виробляються кістковим мозком і через 120 днів утилізуються печінкою та селезінкою.
При нормальному розвитку форма еритроцита нагадує диск, де є поглиблення з двох сторін. Це не випадково, оскільки така форма і одночасна пластичність допомагає цим клітинам скручуватися і потрапляти навіть у найвужчі судини, забезпечуючи найкраще кровопостачання інших тканин організму.
Особливість будови зрілих еритроцитів полягає ще й у відсутності ядра. На його місці знаходяться молекули гемоглобіну, кожна з яких здатна переносити 4 молекули кисню.
Основна функція еритроцитів – газообмін між клітинами. Вони транспортують О2 від легень до тканин і органів, забираючи від них СО2. Після цього вуглекислий газ по венах надходить у серце та легені, де еритроцити знову насичуються киснем.
До інших функцій цих червоних клітин відносять такі їх «здібності»:

Оцінка кількості еритроцитів у крові є важливим складником як діагностики, а й профілактики практично всіх захворювань. Саме тому ЗАК належить до скринінгових аналізів. Він завжди включається до плану передопераційної підготовки або підготовки пацієнта до інвазивних обстежень, виконується кілька разів під час вагітності, при підготовці дитини до вступу до спортивної секції, дитячого садка або школи.
До найбільш поширених симптомів захворювань, при яких лікар може запідозрити анемію та призначити визначення рівня еритроцитів, належать:
Підрахунок кількості еритроцитів також застосовується для динамічного спостереження за пацієнтами, які страждають на наступні стани:
При необхідності дослідження проводиться у складі розширеного лабораторного обстеження, обсяг якого визначається лікарем.

Для отримання точних показників еритроцитів необхідно дотримуватись таких же правил як і при підготовці до ЗАК.
Рівень еритроцитів залежить від віку та статі, тому його значення вказуються у бланку лабораторного аналізу з урахуванням цих факторів. Найвищі показники спостерігаються у новонароджених, що пов'язано з адаптацією організму до самостійного дихання після народження. У перші місяці життя кількість еритроцитів поступово знижується.
У період статевого дозрівання показники стабілізуються і зазвичай до 16 – 18 років досягають значень, притаманних дорослої людини. У літньому віці рівень еритроцитів може зменшуватися внаслідок вікових змін кісткового мозку та наявності хронічних захворювань. У жінок також часто відзначається нижчий рівень гематокриту.
Оцінку показників повинен проводити лікар, тому що при інтерпретації враховуються загальний стан пацієнта, супутні захворювання та дані інших лабораторних досліджень. Крім того, важливо орієнтуватись на референсні значення конкретної лабораторії.

Зниження кількості еритроцитів у крові називається еритропенією. Цей стан може розвиватися з різних причин, пов'язаних як із порушенням утворення клітин крові, так і з їхньою підвищеною втратою або руйнуванням.
Однією з найчастіших причин є анемія, що виникає внаслідок дефіциту заліза, фолієвої кислоти чи вітаміну B₁₂. Ці речовини необхідні для нормального кровотворення, та його недолік нерідко пов'язані з незбалансованим харчуванням чи захворюваннями шлунково-кишкового тракту.
Зниження рівня еритроцитів може бути обумовлено недостатнім виробленням еритропоетину – гормону нирок, що стимулює утворення червоних кров'яних клітин. Подібна ситуація часто спостерігається саме при хронічних захворюваннях.
До розвитку еритропенії також призводить недостатнє надходження білка з їжею, що притаманно суворим дієтам і станам виснаження. Токсична дія важких металів (свинцю, ртуті, кадмію, миш'яку) може пригнічувати кровотворення та руйнувати еритроцити.
Інфекційні захворювання нерідко супроводжуються зниженням рівня червоних кров'яних клітин внаслідок токсичної дії збудників чи крововтрат. При системних захворюваннях, таких як цукровий діабет або гіпотиреоз, порушуються обмінні процеси та еритропоез.
Аутоімунні процеси можуть викликати руйнування еритроцитів, як це відбувається, наприклад, при аутоімунній гемолітичній анемії. Спадкові захворювання крові нерідко супроводжуються порушенням структури еритроцитів та зниженням вмісту гемоглобіну.
До зменшення числа еритроцитів призводять як зовнішні, так і внутрішні кровотечі. Крім того, патології кісткового мозку та злоякісні новоутворення здатні пригнічувати процес кровотворення та змінювати морфологію клітин.
У жінок помірне зниження рівня еритроцитів може спостерігатися фізіологічно під час менструації або вагітності. У цих випадках показники зазвичай відновлюються самостійно, проте потребують корекції харчування та медичного контролю.
Нестача еритроцитів призводить до зниження доставки кисню до тканин. Особливо чутливе до гіпоксії серце, тому при серцево-судинних захворюваннях еритропенія може значно погіршувати стан пацієнта.
Виразність клінічних проявів залежить від швидкості зниження рівня еритроцитів. При повільному розвитку дефіциту організм частково адаптується, тоді як при гострій крововтраті симптоми наростають швидко і можуть становити загрозу життю.
У вагітних жінок виражена еритропенія підвищує ризик гіпоксії плода, затримки внутрішньоутробного розвитку та передчасних пологів. У дітей тривале зниження рівня еритроцитів здатне призвести до затримки фізичного та розумового розвитку, що потребує регулярного медичного спостереження.
Підвищення кількості еритроцитів називається еритроцитоз. За походженням він може бути первинним – пов'язаним з генетичними порушеннями кровотворення, або вторинним, що виникає на тлі інших захворювань і станів.
Виділяють кілька форм еритроцитозу:
Вторинний еритроцитоз буває абсолютним та відносним. У першому випадку кістковий мозок виробляє надмірну кількість еритроцитів. У другому – збільшується їх відносна концентрація за рахунок зменшення обсягу плазми, що спостерігається при зневодненні, блювоті, діареї чи великих опіках (понад 30 % поверхні тіла в дорослих і більше 5 % в дітей).

Підвищений вміст еритроцитів у крові збільшує її в'язкість та сприяє утворенню тромбів. Це значно підвищує ризик розвитку тяжких судинних ускладнень, таких як ішемічний інсульт, інфаркт міокарда, а також тромбоемболія легеневої артерії та її гілок. Прогноз при еритроцитозі залежить від причини його виникнення, віку пацієнта, наявності супутніх захворювань, своєчасності та ефективності лікування, а також від можливих ускладнень.
Корекцією порушень рівня еритроцитів займаються лікарі різних спеціальностей – терапевти, гематологи, імунологи та інші спеціалісти. Тактика лікування підбирається індивідуально і залежить від причини відхилення, віку пацієнта, тяжкості стану та супутніх захворювань. В одних випадках достатньо медикаментозної терапії, в інших може знадобитися комплексне або спеціалізоване лікування, включаючи хірургічні методи.
Визначення рівня еритроцитів є важливим діагностичним показником, що відбиває загальний стан організму. Регулярне виконання лабораторних досліджень та дотримання рекомендацій лікаря дозволяють своєчасно виявити порушення та запобігти розвитку ускладнень.
У лабораторії INVIVO можна пройти потрібну діагностику, отримати достовірні результати. Додаткову інформацію про доступні дослідження, акції та сервіси надасть сайт invivo.ua. Сучасне обладнання та професійний підхід забезпечують високу точність аналізів та турботу про здоров'я кожного пацієнта.